ПОЛОЖЕННЯ про організацію самостійної роботи студентів комунального вищого навчального закладу «Олександрійський педагогічний коледж імені В.О. Сухомлинського» під час педагогічної практики


Міністерство освіти і науки України
комунальний вищий навчальний заклад
«Олександрійський педагогічний коледж
імені В.О. Сухомлинського»








ПОЛОЖЕННЯ
про організацію самостійної роботи студентів
комунального вищого навчального закладу
«Олександрійський педагогічний коледж
імені В.О. Сухомлинського»
під час педагогічної практики




Розглянуто і схвалено
на засіданні методичної ради
Протокол № 9 від «19» червня 2019

Розроблено завідувачем навчально-виробничої практики Максімовою Л.Є.









Олександрія, 2019
ПЕРЕДМОВА
       Дане Положення про організацію самостійної роботи студентів комунального вищого навчального закладу «Олександрійський педагогічний коледж імені В.О. Сухомлинського» під час педагогічної практики (далі – Положення) розроблено завідувачем навчально-виробничої практики Максімовою Л.Є. на основі Положення про організацію освітнього процесу в КВНЗ «Олександрійський педагогічний коледж імені В.О. Сухомлинського» (розглянуто на засіданні методичної ради Протокол № 6 від 26 лютого 2015).
Положення діє в порядку внутрішнього користування.
  
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 1.1.        Самостійна робота студентів регламентується Положенням про організацію освітнього процесу в КВНЗ «Олександрійський педагогічний коледж імені В.О. Сухомлинського» (розглянуто на засіданні методичної ради Протокол № 6 від 26 лютого 2015). Положенням про проведення практики студентів комунального вищого навчального закладу «Олександрійський педагогічний коледж імені В.О. Сухомлинського».
1.2.        Самостійна робота є основним засобом оволодіння базою теоретичних знань, необхідних майбутньому вчителю, вивчення досвіду роботи вчителів-практиків, формування навичок організації і здійсненні освітнього процесу у закладах  загальної середньої освіти у час, вільний від обов’язкових видів педагогічної практики.
1.3.        Навчальний час, відведений для самостійної роботи студентів, регламентується робочим навчальним планом. Співвідношення обсягів аудиторного часу і самостійної роботи студентів визначено в робочому навчальному плані, програмах практики (Додаток А).
1.4.        Мета самостійної роботи:
-                 розвиток творчих здібностей, критичного мислення, активізація інтелектуальної розумової діяльності студентів;
-                 формування потреби безперервного фундаментального та фахового самовдосконалення знань, умінь і навичок;
-                 забезпечення безперервної ступеневої освіти та високоякісної підготовки спеціалістів;
-                 самостійне становлення інноваційної, самодостатньої особистості сучасного, конкурентоздатного вчителя за обраною спеціальністю.
1.5.        Завдання самостійної роботи:
-                 навчити студентів самостійно працювати з різними джерелами інформації (Додаток Б);
-                 забезпечити творче сприймання професійного матеріалу, його осмислення;
-                 сформувати навички практичного застосування систематизованих та узагальнених знань у професійному полі.

РОЗДІЛ ІІ. УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
 2.1          Зміст самостійної роботи студентів з конкретного напряму професійної підготовки визначається робочими програмами видів практики за рекомендаціям, розробленими викладачами циклових комісій.
2.2          Зміст самостійної роботи  повинен акумулювати:
-                 теоретичний матеріал фахового спрямування;
-                 окремі практичні роботи, що не потребують безпосереднього керівництва керівника практики;
-                 вивчення досвіду роботи вчителів базових закладів.
2.3          Самостійна робота студентів забезпечується системою навчально-методичних засобів, а саме:
-                 основна література (підручники, навчальні та методичні посібники, конспекти лекцій викладачів, методичні папки керівників практики);
-                 матеріали кабінету педагогічної практики (узагальнений досвід учителів-практиків, розробки конспектів уроків та виховних заходів);
-                 додаткова література (наукова, фахова, монографічна, періодична);
-                 методичні рекомендації щодо контролю за самостійною роботою, її організацією та щодо удосконалення професійної підготовки учасників практики (Додаток В).
2.4          Зміст самостійної роботи щодо опрацювання матеріалу з конкретного виду практики може виконуватись у бібліотеці, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах (лабораторіях), базах практики, а також у домашніх умовах.
2.5          При плануванні самостійної роботи з кожного виду практики рекомендовано ознайомитися з її змістом, обсягом, формами контролю.

РОЗДІЛ ІІІ. СИСТЕМА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
 3.1.        Для виконання завдань самостійної роботи необхідним є навчально-методичний пакет, зміст якого передбачає:
-             робочу програму виду практики з чітким визначенням змісту і обсягу аудиторної і поза аудиторної навчальної роботи щодо виконання програмових завдань;
-             лекції, опорні конспекти з навчальної дисципліни професійного спрямування;
-             методичні рекомендації щодо вивчення окремих тем, формування практичних навичок;
-             папки керівників практики на допомогу студенту-практиканту;
-             підбір контрольних завдань, запитань, тестів для самоперевірки;
-             списки рекомендованої літератури;
тощо.
3.2           Методичні рекомендації включають:
-                 перелік тем для опрацювання;
-                 ключові питання теми;
-                 списки рекомендованих джерел;
-                 перелік знань та вмінь, які повинні набути  студенти після опрацювання теми;
-                 конкретні завдання для студентів з кожного винесеного питання з методичними порадами щодо їх виконання;
-                 перелік контрольних питань для самоперевірки;
тощо.
3.3          Види завдань самостійної роботи студентів
Залежно від особливостей програми практики рекомендовані такі види завдань для самостійної роботи:
-                 самостійне вивчення окремих тем або питань теми із розробкою опорного конспекту;
-                 складання тез;
-                 написання рефератів, повідомлень;
-                 конспектування першоджерел;
-                 творчі завдання (доповіді, проекти, огляди);
-                 виконання курсових робіт;
-                 виготовлення наочності;
-                 складання бібліографії, анотації;
-                 підбір матеріалів до папки професійних надбань;
-                 підготовка письмових відповідей на означені питання;
-                 графічне зображення ключових позицій питання;
-                 написання відгуків на досвід роботи вчителя;
-                 розробка конспектів уроків;
-                 створення банків педагогічних ідей.
Викладач не обмежується у виборі інших завдань до самостійної роботи при відповідності їх змісту робочій програмі конкретного виду практики.
Самостійні завдання можуть виконуватися у робочому зошиті, окремих картках, стандартних аркушах, які зберігаються у папці професійних надбань студента.

РОЗДІЛ IV. ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Принципи організації самостійної роботи:
-                 формування у майбутніх спеціалістів стійкої позитивної мотивації самоосвіти, самовизначення та самоудосконалення;
-                 планування обсягу і видів самостійної роботи із врахуванням норм часу;
-                 створення методичних рекомендацій щодо підготовки, проведення і аналізу видів практичного навчання;
-                 озброєння студентів шляхами самоосвітньої діяльності;
-                 формування у студентів-практикантів навичок у галузі самостійної роботи;
-                 професіоналізація тем і розділів, що виносяться на самостійне опрацювання.

РОЗДІЛ V. ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
1.              Ознайомлення із робочою програмою відповідного виду практики, змісту й обсягів самостійної роботи в ній.
2.              Визначення алгоритму виконання самостійної роботи, а саме: 
-                 отримання консультації у керівника практики;
-                 підбір необхідної літератури;
-                 опрацювання теоретичних положень з тем;
-                 встановлення зв’язку теоретичних і практичних положень;
-                 безпосереднє виконання завдань.
3. Аналіз та оформлення результатів роботи.

РОЗДІЛ VI. ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
 6.1.        Контрольні заходи включають поточний і підсумковий контроль знань студентів.
6.2.        Поточний контроль є органічною частиною практичної підготовки і проводиться під час практики, консультацій щодо самостійного професійного удосконалення викладачами, керівниками практики, головами циклових комісій.
6.3.        Форми поточного контролю:
-             усна співбесіда за матеріалами розглянутої теми в ході професійної підготовки;
-             письмове та усне опитування студентів під час занять практики, консультацій;
-             перевірка матеріалів професійних надбань;
-             тестова перевірка.
6.4.        Контроль за виконанням обсягу і змісту самостійної роботи проводиться в ході аналізу видів роботи, передбачених програмою практики.
6.5.        Підсумковий контроль проводиться під час підсумкових заліків за результатами проходження видів практики, заліків-допусків до переддипломної педагогічної практики.
6.6.        Звіт про виконання самостійної роботи студентами керівник практики вносить до загального звіту керівника практичного навчання.

ДОДАТКИ
Додаток А
Бюджет часу
практичного навчання студентів, що навчаються
на базі базової середньої освіти
ІІ курс, 2019-2020 навчальний рік
Спеціальність 013 Початкова освіта
Навчальна практика
Вид практики
Всього
Аудиторних
Самостійна робота
Польова (з основ природознавства та краєзнавства)
45
30
15
Підготовка до роботи з дітьми в літньому оздоровчому таборі
45
30
15
Виробнича (педагогічна) практика
Позакласна та позашкільна виховна робота
135
106
29
У дитячих оздоровчих таборах
90
90
-
Пробні уроки та заняття
360
132
228
Психолого-педагогічна (спостереження за навчально-виховною роботою вчителя-класовода в перші дні дитини в школі)
45
30
15
Безперервна практика
270
180
90
Всього
990
598
392
Спеціальність 017 Фізична культура і спорт
Навчальна практика
Зимовий табірний 
збір з лижного спорту
45
36
9
Літній табірний збір з плавання
45
36
9
Літній табірний збір з туризму і турпоходів
45
36
9
Підготовка до роботи з дітьми у літньому оздоровчому таборі
45
30
15
Виробнича (педагогічна) практика
Практика з позакласної виховної роботи
90
74
16
У дитячих оздоровчих таборах
90
90
-
Пробні уроки та заняття в школі
360
140
220
Переддипломна (педагогічна) практика
180
120
60
Всього

900
562
338

ІІІ-IV курс 2019-2020 навчальний рік
Спеціальність 013 Початкова освіта
Навчальна практика
Вид практики
Всього
Аудиторних
Самостійна робота
З основ природознавства та краєзнавства
45
30
15
Підготовка до роботи з дітьми в літньому оздоровчому таборі
45
30
15
Психолого-педагогічна (спостереження за навчально-виховною роботою вчителя-класовода в перші дні дитини в школі)
45
30
15
Виробнича (педагогічна) практика
Позакласна та позашкільна виховна робота
135
106
29
Пробні уроки та заняття
435
128
307
У дитячих оздоровчих таборах
150
90
60
Безперервна практика
330
150
180
Всього
1185
564
621
Спеціальність 017 Фізична культура і спорт
Навчальна практика
Зимовий табірний збір з лижного спорту
45
36
9
Літній табірний збір з плавання
45
36
9
Літній табірний збір з туризму і турпоходів
45
36
9
Виробнича (педагогічна) практика
Практика з позакласної виховної роботи
90
34
56
Пробні уроки та заняття в школі
450
140
310
Переддипломна (педагогічна) практика
225
120
105
Всього
900
402
498
Додаток Б

Орієнтовні рекомендації щодо роботи студентів з літературою

Опрацювання матеріалу потрібно починати з прочитання всього тексту, параграфу, дотримуватись таких правил:
1)             Зосередитись на тому, що читаєш;
2)             виділити саму суттєвість прочитаного, відкидаючи дрібниці;
3)             зрозуміти думку автора чітко і ясно і це допоможе виробити чітку і власну думку;
4)             мислити послідовно;
5)             уявити ясно те, що читаєш.
У процесі роботи над темою тлумачення незнайомих слів і спеціальних термінів знаходити в словнику іншомовних слів і у спеціальних довідниках з професії.
Незрозумілі місця, фрази, вирази перечитувати декілька раз, щоб зрозуміти їхній смисл.
У тексті зустрічаються окремі слова, фрази або цілі речення, що виділені курсивом, жирним шрифтом, або набрані в розрядку. Це свідчить про акцент автора на основному.
Після прочитання тексту необхідно :
1)             виділити головну думку автора;
2)             виділити основні питання тексту від другорядних;
3)             усвідомити зв'язок між теоретичними положеннями і життям (практикою);
4)             закріпити прочитане у свідомості;
5)             пов'язати нові знання з попередніми у даній галузі;
6)             перейти до заключного етапу засвоєння і опрацювання - записам.
Записи необхідно починати з назви теми та посібника, прізвища автора, року видання та назви видавництва. Якщо це журнал, то рік і номер видання, заголовок статті. Після чого скласти план, тобто короткий перелік основних питань тексту в логічній послідовності теми.
Складання плану, або тез логічно закінченого по смисловому змісту уривка тексту, сприяє кращому розумінню його. План може бути простий або розгорнутий, тобто більш поглиблений, особливо при опрацюванні додаткової літератури за даною темою.
Після складання плану необхідно перейти до тестування записів.
Записи необхідно вести розбірливо й чітко. Вони можуть бути короткі або розгорнуті залежно від рівня знань студента, багатства його літературою і професійної лексики, навичок самостійної роботи з книгою. По мірі клопіткої і систематичної праці, записи повинні носити тезисний характер і бути логічно послідовними.
Для зручності користування записами необхідно залишати поля для заміток і вільні рядки для доповнень. Записи не повинні бути одноманітними.
В них необхідно виділяти важливі місця, головні слова, які акцентуються різним шрифтом або різним кольором шрифтів, підкреслюванням, замітками на полях, рамками, стовпчиками тощо.
Записи можуть у вигляді конспекта, простих або розгорнутих тезів, цитат, виписок, систематизованих таблиць, графіків, діаграм, схем.
Конспект ( лат. - огляд) це коротко, стисла послідовно викладена за текстом універсальна фора запису основного змісту прочитаного, яка може супроводжуватись вищезгаданими записами.
Складання конспекту зводиться до коротких записів змісту кожного заголовку плану. Виділяючи основні думки, положення, підтвердження прикладами. Всі питання плану повинні бути пов'язані між собою.
Виписки використовують за необхідності викладання найбільш важливих місць, фактів, цифрових даних, точного формування правил та законів.
Цитата (з лат. визнавати) – це послідовний вислів, який підкреслюється положення тексту. Вона зберігає гостроту висловлювання автора, виписується послідовно, грамотно і вказується джерело цитати.
Важливим елементом конспектування є уміння використовувати ілюстровані роботи (схеми, графіки, діаграми) і систематизовані таблиці.  
Основним недоліком у даному питанні є механічне виконання ілюстрацій, що не пов'язане з текстовим матеріалом.
Викладач повинен акцентувати увагу студентів на необхідності виконання та значенні графічних зображень і систематизованих таблиць, навчити їх самостійно
складати, аналізувати і користуватись при теоретичних викладках матеріалу.
Наприклад, при вивчені кровообігу у тварин можна обмежитися рисунком без текстуальних записів.
Складання тематичних графічних зображень і таблиць сприяє кращому засвоєнню однорідних явищ, дозволяє простежити за розвитком одного і того ж явища, тобто охопити увесь навчальний матеріал теми.
Систематизовані таблиці дозволяють студентам узагальнити набуті знання, аналізувати одержану інформацію.
Складання ілюстрованих матеріалів проявляє творчу і свідому активність студента до оволодіння знаннями, сприяє практичним умінням і навичкам до самостійної, вдумливої праці.
Навички конспектування виробляють уміння студента до написання рефератів.
Реферат (з лат. – докладувати, повідомляти) – це короткий виклад суттєвості змісту якої-небудь книги, теми, чи окремого питання прочитаного джерела.
Реферат викладають у вигляді вільного запису своїми словами, дотримуючись послідовності фактів згідно з джерелами і супроводжуючи текст виписками, цитатами, ілюстративними матеріалами.
Необхідно привчити студентів користуватись великою кількістю джерел для написання реферату. Це дає можливість повноцінніше висвітлювати тему і навчитись зіставляти вислови, думки, цифрові дані різних авторів, років видання, що сприяє виробленню власної думки студента і є рушійним фактором до навичок елементів дослідницького мислення.
Додаток В
Методичні рекомендації
щодо організації самостійної діяльності
педагогічних працівників

Розроблені науково-методичним центром
управління освіти Олександрійської
міської ради

Самоосвіта – це безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення педагогів.
Самоосвіта вчителя є основною формою підвищення професійної педагогічної компетентності яка складається з удосконалення знань та узагальнення педагогічного досвіду шляхом цілеспрямованої самоосвітньої роботи.
Механізм самоосвіти – це самоформування (яким я себе зроблю, яким я себе уявляю).
Самоосвіта здійснюється індивідуально або інституційно. Суто індивідуально її може виконувати високорозвинена особистість, діяльність якої продуктивна і творча.
Значною рисою самоосвіти педагога є те, що результатом його роботи виступає не лише власне самовдосконалення в особистому та професійному плані, а й розвиток учнів.
Самоосвітня діяльність – це сукупність декількох «само»:
-                 самооцінка – вміння оцінювати свої можливості;
-                 самооблік – уміння брати до уваги наявність своїх якостей;
-                 самовизначення – вміння вибирати своє місце в житті, в суспільстві, усвідомити свої інтереси;
-                 самоорганізація – вміння знайти джерело пізнання й адекватні своїм можливостям форми самоосвіти, планувати, організувати робоче місце та діяльність;
-                 самореалізація – реалізація особистістю своїх можливостей;
-                 самокритичність – уміння критично оцінювати переваги та недоліки власної роботи;
-                 самоконтроль – здатність контролювати свою діяльність.
Шляхом досконалої організації самоосвітньої діяльності постійно удосконалюється професійна майстерність вчителя і, як наслідок, формується авторитет педагога серед учнів, батьків, колег «творчість – це виживання», – вказує К. Роджерс. Таким чином, творчо працюючий педагог сам створює свій особистий імідж.
Імідж педагога – образ, знакова характеристика його особистості, що включає і форму, і зміст, завдяки чому в суспільстві формується авторитет, престиж особистості педагога.
Як наслідок – продуктивність:
-                 зростання професійного рівня;
-                 сучасність та ефективність виконання прийнятих рішень;
-                 високий рівень навченості учнів;
-                 високий рівень вихованості учнів.
Організацію самостійної діяльності неможливо здійснити без використання рефлексивної діяльності.
Педагогічна рефлексія – це усвідомлення вчителем самого себе як суб’єкта діяльності: своїх особливостей, здібностей, того, як його сприймають учні, батьки, колеги, адміністрація. Водночас це усвідомлення цілей та структури своєї діяльності, засобів її оптимізації. Рефлексія – психологічний механізм, спрямований на самовдосконалення.
Самоосвітня робота повинна відбуватися не стихійно, а за індивідуальним цілеспрямованим планом.
Принципи самоосвіти вчителя:
1.              Принцип цілісності (системність самоосвітньої діяльності).
2.              Принцип діяльності (практична спрямованість роботи).
3.              Принцип мобільності (відповідність змісту самоосвіти рівню професійної компетентності).
4.              Принцип самореалізації (впровадження в життя своїх внутрішніх можливостей та здібностей).
5.              Принцип самоорганізації (здатність особистості раціонально організувати свою діяльність).

Мотиви формування
безперервної освіти
Основні компоненти самоосвіти педагогічних працівників відображені на схемі.


Самоосвіта

Стартовий
інтелектуальний потенціал

Уміння
розумової діяльності


Навички самостійного оволодіння знаннями


Уміння самоорганізації
пізнавальної діяльності

 











І. Стартовий інтелектуальний потенціал – це повний обсяг знань, умінь та навичок, набутих учителем.
Сучасна педагогіка вважає, що змістом самоосвіти мають бути базові професійні знання, уміння та навички, що сприяють розвитку мислення та пізнавальної активності вчителів. При постійному саморозвитку вчителя удосконалюється рівень інтелектуальної компетентності вчителя, а саме:
-                 стан науково-теоретичної підготовки;
-                 стан психолого-педагогічної підготовки;
-                 стан методичної підготовки.
ІІ. Мотиви формування безперервної самоосвіти.
Мотивація саморозвитку обумовлена професійними освітніми потребами – бажанням удосконалити педагогічну діяльність або уникнути зайвих проблем, для того, щоб стати більш професійним.
Мотиви самоосвітньої діяльності різноманітні. Серед них частіше зустрічаються:
-                 прагнення до самовдосконалення;
-                 прагнення до самовираження;
-                 прагнення самореалізації та самоствердження особистості;
-                 професійне зростання;
-                 розширення кругозору;
-                 підвищення рівня розвитку всіх видів компетентності;
-                 наявність пізнавальної зацікавленості;
-                 створення позитивного іміджу серед учнів, батьків, колег;
-                 підвищення кваліфікаційної категорії під час атестації;
-                 отримання нагород.
ІІІ. Навички самостійного оволодіння знаннями – це навички, набуті людиною на підставі власних психофізіологічних особливостей та удосконалені у процесі життєдіяльності:
-                 читання;
-                 слухання;
-                 спостереження;
-                 експеримент.
IV. Уміння розумової діяльності:
-                 чуттєве пізнання;
-                 техніка мислення;
-                 вибір проблем та шляхів рішення
V. Уміння самоорганізації пізнавальної діяльності – це вибір джерел пізнання:
-             вибір форм самоосвіти;
-             планування;
-             самоорганізація;
-             самоаналіз;
-             самоконтроль.
З метою розвитку бажаної компетентності вчителів як інтегральної індивідуальності пропонується програма педагогічного самовдосконалення чи саморозвитку (назву вибирає вчитель; може бути план розвитку педагогічної майстерності; план самоосвіти, програма педагогічного самоменеджменту, індивідуальна програма професійного розвитку).

№ з/п
Результати
діагностики,
самоаналізу
Завдання
щодо оволодіння теоретичним матеріалом
щодо практичної реалізації
першочергові
перспективні
1.
Затруднення у знаходженні взаємозв’язків між складовими елементами навчально-виховного процесу
1. Опрацювати В. Алфінов «Діагностика творчої особистості», Т. Волобуєва «Моніторинг в управління навчальним процесом».
1. Визначити основні результати навчально-виховного процесу і виявити їх взаємозв’язок і взаємозалежність з іншими елементами освітньої системи
1. Створити систему освітнього моніторингу якості освіти.
2.
Не вміє визначати основні проблеми
1. Опрацювати В.Звєрєва «Організаційно-педагогічна діяльність керівника закладу».
1. Скласти список найбільш гострих проблем.
2. Чому виникли саме ці проблеми.
3. Скласти «дерево» проблем.
1. Здійснити аналіз навчально-виховного процесу з урахуванням внутрішніх зовнішніх факторів.
2. Визначити перелік сильних і слабких сторін навчально-виховного процесу.

або:

№ з/п
Заходи
Мета
Практичне використання
1.
Опрацювати Концепцію профільної освіти
Підготовка до семінару
Виступ на семінарі





Моніторинг самоосвіти

Параметри
Показники параметрів
Ступінь вияву
1. Усвідомлення необхідності самоосвіти
- Розуміння сучасних завдань загальноосвітнього навчального закладу;
- самоаналіз та самооцінка власної педагогічної діяльності;
- конструктивне сприйняття досягнень педагогічної науки та перспективного педагогічного досвіду.

2. Мотивація самоосвіти
- Прагнення до самовдосконалення;
- прагнення до самовираження;
- проходження атестації;
- утвердження цінності і творчості колективі.

3. Здійснення самоосвіти
- Планування самоосвіти;
- врахування власного рівня теоретичної і практичної підготовленості;
- визначення теми для поглибленого вивчення;
- самостійний пошук інформації з метою саморозвитку;
- комплексний підхід до самоосвіти.

4. Результати самоосвіти
- Якісні зміни у педагогічній діяльності;
- підготовка власних програм,  підручників посібників;
- здійснення інноваційної діяльності;
- творче використання досягнень науки і передового педагогічного досвіду;
- створення авторської ідеї навчання і виховання.


«незадовільна» - 0
«задов. на 50 %» - 0,5
«задов. вище ніж 50%» - 0,75
«задовольняє» - 1

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Досвід проведення перших уроків студентами Олександрійського педагогічного фахового коледжу імені В.О. Сухомлинського

Якість практики – якість випускника